Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТІВ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ТОМАТІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

A. Dubinina
T. Letuta
T. Frolova
H. Seliutina
O. Hapontseva

Анотація

У роботі наведено данні оглядового характеру щодо хвороб та основних класів мікроорганізмів, які викликають псування томатів після збирання. Розглянуто загальновизнані ефективні способи зберігання фруктовоовочевої продукції: холодильне і в умовах зміненого газового середовища – регульованого та модифікованого (РГС і МГС). Показано, що технології зберігання фруктоовочевої продукції із застосуванням плівкоутворювальних речовин досить активно використовуються за кордоном, а останнім часом одержали розвиток і в Україні. В останні роки все більше застосовують обробку фруктів та овочів перед зберіганням препаратами, які мають захисні властивості, у тому числі і антиоксидантами. Антиоксидантні композиції на основі водних розчинів сантохіну, амінофенолу, іонолу, сорбінової та бензойної кислот впроваджені у галузі зберігання фруктоовочевої продукції. Відсутні дослідження з вибору плівкоутворюючих композицій та антиоксидантних препаратів, які б враховували б дію специфічної мікрофлори окремих фруктів та овочів, а також особливості їх хімічного складу та фізіологічної будови. Два основних класи мікроорганізмів, які викликають псування томатів після збирання – це бактерії та грибки. Усі захворювання мають певні ознаки проявів, за якими їх ідентифікують, при цьому характеристика кожного збудника хвороб, особливості його поширення і ураження плодів також дуже специфічні. Аналіз літератури показав, що композиція з екстрактів імбиру, шкірки апельсину й цибулин часнику може стати ефективним універсальним засобом для захисту під час збереження, що покриває увесь спектр розповсюджених хвороб плодів томату. Оскільки важливою характеристикою безпеки речовин, що контактують безпосередньо з продуктами харчування є висока водорозчинність й безпечність, для застосування в розробці технологій засобу рекомендовані водні та водно-спирто-гліцеринові екстракти рослинної сировини. Для встановлення робочих концентрацій екстрактів й вибору ефективної композиції потрібні подальші мікробіологічні та токсикологічні дослідження тест зразків.

Ключові слова:
томат, бактерії, грибки, зберігання, специфічна мікрофлора, фунгіцидна дія, антибактеріальні властивості

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Dubinina, A., Letuta, T., Frolova, T., Seliutina, H., & Hapontseva, O. (2019). ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТІВ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ТОМАТІВ. Food Science and Technology, 12(4). https://doi.org/10.15673/fst.v12i4.1181
Розділ
Хімія харчових продуктів і матеріалів. Нові види сировини

Посилання

1. Dyatlov VV. Naukovi osnovy obrobky ta zberihannya plodoovochevoyi produktsiyi iz zastosuvannyam plivkoutvoryuyuchykh kompozytsiy [аuthor's thesis]. Kherson: KHNTU; 2006.
2. Medvedkova II. Yakist i zberezhenist svizhykh teplychnykh tomativ iz zastosuvannyam obrobky plivkoutvoryuvalnoyu kompozytsiyeyu [аuthor's thesis]. Donetsk: DonNUET; 2007.
3. Myronycheva OS. Obgruntuvannya vykorystannya antyoksydantnykh preparativ dlya tryvaloho zberihannya plodiv yabluni [аuthor's thesis]. Melitopol: TDAU; 2003.
4. Haprindashvili NA. Obgruntuvannya vykorystannya novykh antyoksydantnykh preparativ pryrodnoho pokhodzhennya dlya tryvaloho zberihannya plodiv hrush [аuthor's thesis]. Melitopol: TDAU; 2011.
5. Zhukova VF. Obgruntuvannya vykorystannya novykh antyoksydantnykh kompozytsiy dlya zberihannya plodiv tomatu [dissertation]. Kiev: NUBPU; 2012.
6. Bezmennikova VM. Obgruntuvannya vykorystannya novykh antyoksydantnykh preparativ dlya zberihannya plodiv abrykosa [dissertation]. Kiev: NUBPU; 2010.
7. Herasymchuk OP. Zberezhennya yakosti plodiv chornoyi smorodyny z pislyazbyralnoyu obrobkoyu rechovynamy antymikrobnoyi diyi ta v produktakh pererobky [dissertation]. Uman: UDUA; 2009.
8. Tong Geon Lee. CRISPR – A Technical Breakthrough for Tomato Research. New and Revised Publication. University of Florida magazine website [Internet]. February 2018. Available from: http://edis.ifas.ufl.edu/hs1314/
9. Bartz JA, Sargent SA, Scott JW. Postharvest Quality and Decay Incidence Among Tomato Fruit as Affected by Weather and Cultural Practices. Gainesville: University of Florida Institute of Food and Agricultural Sciences [Internet]. 2012. Available from: http://edis.ifas.ufl.edu/
10. Jones JB, Jones JP, Stall RE, Zitter TA, eds. Compendium of Tomato Diseases [Internet]. St. Paul, MN: The American Phytopathological Society; 1991. Available from: http://www.apsnet.org/
11. Goodrich Schneider R., Schneider K.R., Archer D.L. Food Safety on the Farm – An Overview of Good Agricultural Practices. FSHN06-01. [Internet]. Gainesville: University of Florida Institute of Food and Agricultural Sciences; 2011. Available from: https://edis.ifas.ufl.edu/pdffiles/FS/FS15000.pdf
12. McColloch LP, Cook HT, Wright WR. Market diseases of tomatoes, peppers, and eggplants. U.S. Dept. Agric. Agric. Handb.1968; 28: 88.
13. Wingard SA. Bacterial soft-rot of tomato. Phytopathology. 1924; 14: Р. 2-44. Available from: https://books.google.com.ua/books?id =tSOED1q2xaYC&pg
14. Conn KE, Ogawa JM, Manji BT, Adaskaveg JE. Leuconostoc mesenteroides susp. mesenteroides, the first report of a coccoid bacterium causing a plant disease. Phytopathology. 1995; 85: 593-599. Available from: https://www.cabdirect.org/cabdirect/abstract/19952309347
15. Butler EE. Pathogenicity and taxonomy of Geotrichum candidum. Phytopathology. 1960; 50: 665-672.
16. Butler EE., Bracker CE. The role of Drosophila melanogaster in the epidemiology of Geotrichum, Rhizopus and other fruit rots of tomato. Phytopathology. 1963; 53: 1016-1020. Available from: https://books.google.com.ua/books?id=WK-Scwl9skYC&pg=PA81&lpg=PA81&dq=Phytopathology
17. Stevenson WR., Jones JB., Stall RE., Zitter TA. (eds.). Buckeye rot and Phytophthora Root Rot. Compendium of Tomato Diseases. St. Paul, MN: APS Press; 1991.
18. Hanyev MM., Nedorezkov VD. Khymycheskye sredstva zashchyty rastenyy. Moscow; 2006.
19. Holyshyn NM. Funhytsydy. Moscow; 1993.
20. Penna SC, et al. Anti-inflammatory effect of the hydralcoholic extract of Zingiber officinale rhizomes on rat paws and skin edema. Phytomedicine. 2003; 10: 381-385. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 12834002
21. Hiba Ali Hasan, et al. Chemical Composition and Antimicrobial Activity of the Crude Extracts Isolated from Zingiber Officinale by Different Solvents. Pharmaceut Anal Acta. 2012; 3: 9. Available from: DOI: 10.4172 / 2153-2435.1000184
22. Anwar Khalid, et al. Antibacterial activity analysis of extracts of various plants against gram -positive and -negative bacteria. African Journal of Pharmacy and Pharmacology [Internet]. 2011; 5(7). Available from: http://www.academicjournals.org/ajpp. DOI: 10.5897/AJPP11.215
23. Supreetha S., et al. Antifungal Activity of Ginger Extract on Candida Albicans: An in vitro Study. Journal of Dental Sciences and Research. 2011; 2(2): 1-5. Available from: http://www.ssdctumkur.org/jdsr4_05.pdf
24. Nikolich M., et al. Antibacterial and anti-biofilm activity of ginger (Zingiber officinale (Roscoe)) ethanolic extract Kragujevac. J Sci. 2014; 36: 129-136. Available from: https://www.pmf.kg.ac.rs/KJS/images/volumes/vol36 /kjs36nikoliccomic129.pdf
25. Sapna B Shetty, et al. Antimicrobial effects of Citrus sinensispeel extracts against dental caries bacteria: An in vitro study. J Clin Exp Dent. 2016; 8(1): 71-77. DOI: 10.4317/jced.52493.
26. Maria José Velázquez-Nuñez, Raúl Avila-Sosa, Enrique Palou, Aurelio López-Malo. Antifungal activity of orange (Citrus sinensis var. Valencia) peel essential oil applied by direct addition or vapor contact. Food Control. 2013; 31(1): 1-4. Available from: DOI: 10.1016/j.foodcont.2012.09.029
27. Saida Messgo-Moumene, Ying Li, Kamilia Bachir, Zahia Houmani, Zouaoui Bouznad, Farid Chemat. Antifungal power of citrus essential oils against potato late blight causative agent. Journal of Essential Oil Research. 2015, 27 (2): 169 – 176. Available from: DOI : 10.1080/10412905.2014.982877 https://prodinra.inra.fr/record/ 294632
28. Bulbs V Viswanathan, Phadatare AG, Alka Mukne. Antimycobacterial and Antibacterial Activity of Allium sativum. Indian J Pharm Sci. 2014; 76(3): 256-261. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov /pmc/articles/PMC4090836/
29. Alane SK, Swami CS. Antibacterial activity of plant extracts against Xanthomonas axonopodis Pv. Punicae causing bacterial blight of Pomegranate (Punica granatum L.). Bioscience Discovery. 2016; 7(1): 70-73. Available from: https://biosciencediscovery.com/Vol%207%20No%201/Alane%2070-73.pdf
30. Islam MA, et al. Isolation, Identification, In Vitro Antibiotic Resistance and Plant Extract Sensitivity of Fire Blight Causing Erwinia amylovora. J Plant Pathol Microb. 2014; 5: 233. Available from: DOI: 10.4172/2157-7471.1000233.
31. Wani AH, Mir RA. Antimycotic activity of plant extracts on the spore germination of some pathogenic fungi Taskeen-Un-Nisa. Mycopath. 2010; 8(2): 65-69. Available from: http://pu.edu.pk/images/journal/impp/PDF-FILES/3_Vol_8(2)_2010.pdf
32. Daniel CK, Lennox CL, Vries FA. In-vitro effects of garlic extracts on pathogenic fungi Botrytis cinerea, Penicillium expansum and Neofabraea alba. S Afr J Sci. 2015; 111(7/8): 8. DOI: http://dx.doi.org/10.17159/ sajs.2015/20140240.
33. Mudyiwa RM, Chiwaramakanda S, Manenji BT, Takawira M. Anti-Alternaria solani Activity of Onion (Allium cepa), Ginger (Zingiber officinale) and Garlic (Allium sativum) In vitro. International Journal of Plant & Soil Science. 2016; 10 (4): 1-8. DOI: 10.9734/IJPSS/2016/24488
34. Gull I, Saeed M, Shaukat H, Aslam SM, Samra ZQ, Athar AM. Inhibitory effect of Allium sativum and Zingiber officinale extracts on clinically important drug resistant pathogenic bacteria. Annals of Clinical Microbiology and Antimicrobials. 2012; 11: 8. DOI: 10.1186/1476-0711-11-8
35. O'Mahony R, et al. Bactericidal and anti-adhesive properties of culinary and medicinal plants against Helicobacter pylori. World Journal of Gastroenterology. 2005; 11(47): 7499-7507. DOI:10.3748/wjg.v11.i47.7499
36. Kamrul Islam, Asma Afroz Rowsni, Md. Murad Khan, Md. Shahidul Kabir. Antimicrobial activity of the extract (Zingiber Officinale) on productive and protective pathogen bacteria. International Journal of Science, Environment and Technology. 2014; 3(3): 867. DOI : http://dx.doi.org/10.13005/bpj/1424
37. Deokar SB, Pawar RM, Tambe AR. Antimicrobial activity of the extract (Zingiber Officinale) on productive and protective pathogen bacteria. International Journal of Allied Practice, Research and Review Website [Internet]. 2017; 4. Available from: www.ijaprr.com.
38. Sherifa Mostafa M. Sabra, Luluah Mohammed R. Al-Masoudi, Samer Ahmed H. Al-Gehani, Alaa Ali O. Abu-Harbah. Page Comparative Laboratory Study on Antimicrobial Effects of Fresh and Dry Ginger (Zingiber officinale). IOSR Journal of Environmental Science, Toxicology and Food Technology (IOSR-JESTFT) [Internet] 2014; 8(9): 114-123. Available from: www.iosrjournals.org
39. Sediek L, Abozeid W, Alkhalifah D, Farad S. Efficacy of ginger extract (Zingiber officinale) and gamma irradiation for quality and self-stability of processed frozen beef sausage. Life Sci. J. 2012; 9: 448-461. http://www.lifesciencesite.com.
40. Dawa Dolma Bhutia, Yeka Zhimo, Ramen Kole, Jayanta Saha. Antifungal activity of plant extracts against Colletotrichum musae, the post harvest anthracnose pathogen of banana cv. Martaman. Nutrition & Food Science [Internet]. 2016; 46(1): 2-15. DOI: https://doi.org/10.1108/NFS-06-2015-0068.
41. Bie Yun Tsai. Effect of peels of lemon, orange, and grapefruit against Meloidogyne incognita. Plant Pathology Bulletin. 2008; 17: 195-201. DOI: 10.5897/AJAR11.218
42. Adam I, Avin N. Comparative Antimicrobrial Activity of Peel and Juice Extract of Citrus Fruits Growing in Kurdistan. American Journal of Microbiological Research. 2015; 3(5): 155-159. https://www.journals.elsevier.com/journal-of-microbiological-methods
43. Kruz MЕS, et al. Plant extracts for controlling the post-harvest anthracnose of banana fruit. Rev. Bras. Pl. Med., Campinas. 2013, 15 (4): 727-733. DOI: http:// dx.doi.org/10.1590/S1516-05722013000500013.
44. Azucena Gándara-Ledezma, Consuelo Corrales-Maldonado, Marisela Rivera-Domínguez, Miguel Ángel Martínez-Téllez. Post-harvest control of gray mold in table grapes using volatile sulfur compounds from Allium sativum. J Sci Food Agric. 2015, 95 (3): 497-503. DOI: 10.1002/jsfa.6757
45. Chanel Karousha Daniel. The effect of garlic extracts on the control of postharvest pathogens and postharvest decay of apples [Internet]. Available from: Copyright © 2014 Stellenbosch University All rights reserved. http://scholar.sun.ac.za/.

Найчастіше прочитані статті того самого автора (ів)