Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ЗАЛИШКІВ ХЛОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ В МЕДОНОСНИХ РОСЛИНАХ, БДЖОЛИНОМУ ОБНІЖЖІ ТА МЕДІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

N. Kasianchuk
https://orcid.org/0000-0001-8313-2997
O. Berhilevych
http://orcid.org/0000-0002-3622-8942
I. Negay
http://orcid.org/0000-0002-9416-9696
L. Dimitrijevich
http://orcid.org/0000-0003-3616-1167
T. Marenkova
http://orcid.org/0000-0001-7481-0848

Анотація

Мед – це натуральний продукт, вироблений медоносними бджолами, який за рахунок наявності в ньому мінеральних речовин, вітамінів, простих цукрів, органічних кислот, антиоксидантів і ферментів, вважається продуктом з гарними поживними та лікувальними властивостями. Всі корисні характеристики меду знижуються, якщо він забруднений сторонніми хімічними речовинами, у тому числі й пестицидами. Метою даного дослідження було вивчення накопичення залишків пестицидів у квітках різних типів медоносних рослин, бджолиному пилку та меді, отриманих в Одеській області протягом 2015–2017 років. За допомогою методу рідинної хроматографії було досліджено 121 зразків квітів з медоносних рослин і дерев, 78 зразків бджолиного пилку та 104 зразки меду. Ми виявили, що всі досліджені зразки були позитивними до таких хлорорганічних пестицидів як α, β, γ–ізомери гексахлорциклогексану і дихлордифенілтрихлорметилметану та його похідних в різних концентраціях. Нашими дослідженнями було встановлено, що серед зразків медоносних рослин, високий рівень хлорорганічних пестицидів  був у зразках квітів соняшнику з середньою концентрацією α, β, γ–ізомерів гексахлорциклогексану 7.51±0.04 мкг/кг та ДДТ 6.98±0.02 мкг/кг. Цвіт гречки та інших польових трав (включно польове різнотрав'я та культурні рослини) мали меншу концентрацію цих пестицидів. Окрім того, отримані результати показують, що у квітах  плодових  дерев (вишня, яблуня, груша, вишня, персик, слива) була нижча концентрація досліджуваних пестицидів ніж у  квітах  лісових дерев (біла акація, липа). Результати обстеження бджолиного пилку та зразків меду показують таку ж ситуацію. Найвища концентрація α, β, γ–ізомери гексахлорциклогексану та дихлордифенілтрихлорметилметану була у зразках соняшникового походження з середньою концентрацією 3.52±0.05 та 3.77±0.03 мкг/кг у бджолиному пилку, 2.74±0.01 та 2.53±0.03 мкг/кг – у меді відповідно. Проте, виявлені концентрації залишків пестицидів у всіх досліджуваних зразках були меншими, ніж граничні допустимі рівні, зазначені у національних та європейських стандартах. Незважаючи на це, ми пропонуємо регулярний моніторинг залишків пестицидів у медоносних рослинах та в продуктах бджільництва на національному рівні для забезпечення якості та безпеки меду та захисту здоров'я споживачів.

Ключові слова:
α, β, γ – ізомери гексахлорциклогексану, дихлордифенілтрихлорметилметан та його похідні, метод газорідинної хроматографії, медоносні рослини, бджолиний пилок, мед

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kasianchuk, N., Berhilevych, O., Negay, I., Dimitrijevich, L., & Marenkova, T. (2020). ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ЗАЛИШКІВ ХЛОРОРГАНІЧНИХ ПЕСТИЦИДІВ В МЕДОНОСНИХ РОСЛИНАХ, БДЖОЛИНОМУ ОБНІЖЖІ ТА МЕДІ. Food Science and Technology, 14(1). https://doi.org/10.15673/fst.v14i1.1640
Розділ
Технологія і безпека продуктів харчування

Посилання

1. Dankevy`ch V, Dankevy`ch Ye, Py`vovar P. Formuvannya kon'yunktury` svitovogo ry`nku medu: suchasny`j stan i perspekty`vy` dlya ukrayins`ky`x eksporteriv. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2018;4(2):37-54.
2. Posudin Y. Spectroscopic analysis of honey. Ukrainian Food Journal. 2016;5(3):437-450. https://doi.org/10.24263/2304-974X-2016-5-3-3.
3. El Sohaimy SA, Masry SHD, Shehata MG. Physicochemical characteristics of honey from different origins. Annals of Agricultural Sciences. 2015;60(2):279-287. https://doi.org/10.1016/j.aoas.2015.10.015.
4. Al-Waili NS, Salom K, Butler G, Al Ghamdi AA. Honey and microbial infections: a review supporting the use of honey for microbial control. Journal of Medicinal Food. 2011;14(10):1079-1096. DOI: https://doi.org/10.1089/jmf.2010.0161.
5. Al-Waili NS, Salom K, Al-Ghamdi AA. Honey for wound healing, ulcers, and burns; data supporting its use in clinical practice. The Scientific World Journal. 2011;11:766-787. https://doi.org/10.1100/tsw.2011.78.
6. Panseri S, Catalano A, Giorgi A, Arioli F, Procopio A, Britti D, et al. Occurrence of pesticide residues in Italian honey from different areas in relation to its potential contamination sources. Food Control. 2014;38:150-156. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2013.10.024.
7. Al-Waili NS, Salom K, Al-Ghamdi A, Javed Ansar M. Antibiotic, pesticide, and microbial contaminants of honey: human health hazards. The Scientific World Journal. 2012;2012:1-9. https://doi.org/10.1100/2012/930849
8. Tosi S, Costa C, Vesco U, Quaglia G, Guido G. A 3-year survey of Italian honey bee-collected pollen reveals widespread contamination by agricultural pesticides. Science of the Total Environment. 2018;615:208-218. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.09.226.
9. Ruiz-Toledo J, Vandame R, Castro-Chan RA, Penilla-Navarro RP, Gómez J, Sánchez D. Organochlorine pesticides in honey and pollen samples from Managed Colonies of the Honey Bee Apis mellifera Linnaeus and the Stingless Bee Scaptotrigona Mexicana Guérin from Southern, Mexico. Insects. 2018;9(2):54-72. https://doi.org/10.3390/insects9020054.
10. Council Directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey, OJ L 10, 12.1.2002, p. 47-52.
11. Jayaraj R, Megha P, Sreedev P. Organochlorine pesticides, their toxic effects on living organisms and theirfate in the environment. Interdiscip. Toxicol. 2016;9:90-100. https://doi.org/10.1515/intox-2016-0012.
12. Uršulin-Trstenjak N, Levanić D, Primorac L, Bosnir J, Vahcic N, Šarić G. Mineral Profile of Croatian Honey and Differences Due to its Geographical Origin. Czech Journal of Food Sciences. 2015;33(2):156-164. https://doi.org/10.17221/502/2014-CJFS.
13. Lenhardt L, Brob R, Zeković I, Dramićanin T, Dramićanin MD. Determination of the Botanical Origin of Honey by Front-Face Synchronous Fluorescence Spectroscopy. Applied Spectroscopy. 2014;68(5):557-563. https://doi.org/10.1366/13-07325.
14. Chiesa LM, Labella GF, Giorgi A, Panseri S, Pavlovic R, Bonacci S, et al. The occurrence of pesticides and persistent organic pollutants in Italian organic honeys from different productive areas in relation to potential environmental pollution. Chemosphere. 2016;154:482- 490. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2016.04.004.
15. Darko G, Tabi JA, Adjaloo MK, Borquaye LS. Pesticide residues in honey from the major honey producing forest belts in Ghana. J Environ Public Health. 2017;2017:1-6. https://doi.org/10.1155/2017/7957431.
16. Tette PAS, Guidi LR, Glória MB de A, Fernandes C. Pesticides in honey: A review on chromatographic analytical methods. Talanta. 2016;149:124-141. https://doi.org/10.1016/j.talanta.2015.11.045.
17. Bargańska Ż, Ślebioda M, Namieśnik J. Determination of Pesticide Residues in Honeybees using Modified QUEChERS Sample Work- Up and Liquid Chromatography-Tandem Mass Spectrometry. Molecules. 2014;19(3):2911-2924. https://doi.org/10.3390/molecules19032911.
18. Kartalovic B, Babic J, Prica N, Zivkov-balos M, Jaksic S, Mihaljev Z, et . The presence of lindane in different types of honey in the Pannonian region. Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2015; 21(Supplement 1):208-212.
19. Blascob C, Linoa CM, Pico´b Y, Penaa A, Fontb G, Silveiraa MIN. Determination of organochlorine pesticide residues in honey from the central zone of Portugal and the Valencian community of Spain. Journal of Chromatography A. 2004;1049(1 -2):155-160. https://doi.org/10.1016/j.chroma.2004.07.049.
20. Mulugeta E, Addis W, Benti L, Tadese M. Physicochemical characterization and pesticide residue analysis of honey produced in West Shewa Zone, Oromia Region, Ethiopia. American Journal of Applied Chemistry. 2017;5(6):101-109. https://doi.org/10.11648/j.ajac.20170506.13.
21. Cebotari V, Buzu I, Gliga O, Postolachi O, Granciuc N. Content of pesticide residues in the flowers of the acacia and liden trees from the Moldavian Cordi Area. Scientific Papers. Series D. Animal Science. 2018;61(2):235-242.
22. Eissa F, El-Sawi S, Zidan N E-H. Determining pesticide residues in honey and their potential risk to consumers. Polish Journal of Environmental Studies. 2014;23(5):1573-1580.
23. Ilavarasan R, Vadivelu L. Phytochemical and quality assessment of Acacia nilotica Linn and Acacia leucophloea wild flowers. Pharmacognosy Journal. 2017;9(6):721-724. https://doi.org/10.5530/pj.2017.6.113.
24. Mujić I, Alibabić V, Jokić S, Galijašević E, Jukić D, Šekulja D, et al. Determination of Pesticides, heavy metals, radioactiv e substances, and antibiotic residues in honey.Polish J. of Environ. Stud. 2011;20(3):719-724.