Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ОТРИМАННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ПЕПТИДІВ ІЗ ПЕПТИДОГЛІКАНІВ Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

A. Kapustyan
http://orcid.org/0000-0002-0644-3959
G. Stankevych
http://orcid.org/0000-0002-0583-8174
N. Cherno
http://orcid.org/0000-0003-4851-1347

Анотація

Проблему зниження імунного статусу населення доцільно коригувати за допомогою нутрітивної підтримки. Складові пептидогліканів клітинних стінок пробіотичних бактерій (низькомолекулярні муропептиди) – перспективні компоненти функціональних харчових інгредієнтів та дієтичних добавок, що володіють потужною імунотропною активністю. У роботі запропоновано отримання цільових пептидів за допомогою комбінування автолізу та ферментативного гідролізу пептидогліканів біомаси Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus B-3964. Вплив деградуючої дії автолізу на біомасу вивчали в інтервалі температур 50–70°С, інкубування за даних режимів проводили після 8-ми годин від початку культивування. Встановлено, що найбільш значні автолітичні зміни відбуваються при інкубуванні біомаси після 8-ї години культивування при 50°С протягом 4-х год, про що свідчить різке збільшення вмісту амінокислот у культуральному середовищі (4,2 мг/см3). Для більш глибокого гідролізу пептидогліканів автолізату біомаси використовували різні варіації ферментативної обробки за участю лізоциму, папаїну та їхньої комбінації. Для визначення раціональних умов ферментолізу застосовували методи математичного планування багатофакторних експериментів, в якому вхідними факторами були: СL – концентрація лізоциму, мг/см3; СР, – концентрація папаїну, мг/см3; τ – тривалість процесу, год. Вихідний параметр математичного моделювання – концентрація низькомолекулярних пептидів у ферментолізаті (СLMWP, мг/см3). Проведено серію експериментів з дослідження особливостей ферментативного гідролізу біомаси з метою визначення раціональних меж вхідних факторів. З’ясовано, що максимальна концентрація низькомолекулярних пептидів СНМП у ферментолізаті має місце у певних діапазонах концентрацій ферментів: лізоциму CL = 5–10 мг/см3, папаїну CP = 10–20 мг/см3.  Методом найменших квадратів та послідовного регресійного аналізу, реалізованих у програмі PLAN, отримали рівняння регресії у натуральних змінних, які за критерієм Фішера адекватно описують залежність вихідного фактору від вхідних. Визначено раціональні параметри ферментолізу лізоцимом (CL=10 мг/см3, τ =17,63 год, СНМП =1,48 мг/см3), 


папаїном (CP = 11,31 мг/см3, τ = 13,72 год, СНМП = 4,10 мг/см3) та комбінацією ферментів (CL = 5,00 мг/см3, CP = 11,67 мг/см3, τ = 13,21 год, СНМП = 6,72 мг/см3). Вміст цільових муропептидів при цьому складає 4,35 мг/см3

Ключові слова:
низькомолекулярні пептиди, пептидоглікан, пробіотичні бактерії, автоліз, ферментативний гідроліз, лізоцим, папаїн, математичне моделювання

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kapustyan, A., Stankevych, G., & Cherno, N. (2020). ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ОТРИМАННЯ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНИХ ПЕПТИДІВ ІЗ ПЕПТИДОГЛІКАНІВ Lactobacillus delbrueckii subsp. Bulgaricus. Food Science and Technology, 14(1). https://doi.org/10.15673/fst.v14i1.1661
Розділ
Біопроцеси, біотехнологія харчових продуктів, БАР