Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛЯНОГО КРОХМАЛЮ ЯК КОМПОНЕНТІВ ЖИВИЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

A. Bezusov
https://orcid.org/0000-0002-0690-2406
T. Afanasieva
https://orcid.org/0000-0003-2791-0779
N. Dotsenko
https://orcid.org/0000-0001-6191-965X
G. Palvashova
https://orcid.org/0000-0002-0852-3397

Анотація

Статтю присвячено пошуку дешевих альтернативних компонентів для субстратів живильних середовищ при культивуванні молочнокислих бактерій. Широке застосування лактобактерій в харчовій промисловості потребує збільшення об’ємів їх виробництва. Підприємства, які вирощують молочнокислі бактерії, а також виробляють пробіотичні препарати зацікавлені в використанні нетрадиційних компонентів живильних середовищ. Складність створення дешевих живильних середовищ обумовлена тим, що лактобактерії дуже вимогливі до вмісту окремих компонентів. Традиційні середовища для культивування можуть містити до 40 компонентів (пептони, дріжджові та овочеві екстракти, вітаміни, тощо). Доведено можливість використання відходів та побічних продуктів виробництва картопляного крохмалю як компонента субстратів для культивування лактобактерій. У роботі використовували штам Lactobacillus plantarum 8R-A3. Проведено аналіз кінетики росту молочнокислих бактерій на різних овочевих екстрактах. Екстракти томатів та капусти використовували як традиційні компоненти синтетичних середовищ для порівняння. Отриманні данні показали, що на субстраті з побічних продуктів виробництва картопляного крохмалю накопичення біомаси Lactobacillus plantarum при культивуванні протягом 96 годин за температури 37°С складає 20 г/л (на соковій воді) та 25 г/л (на картопляному соці). Дослідження були підтверджені визначенням кінематичної в’язкості культуральної рідини, яка склала для картопляного соку 6,77 мм 2 /с після термостатування, що дещо вище за в’язкість томатного та капустяного екстрактів. Оскільки крохмалепатокове виробництво за своїми об’ємами зростає кожного року, відповідно зростає і кількість побічних продуктів переробки картоплі. Тому, надалі було запропоновано картопляний сік та сокову воду як альтернативу традиційним субстратам. Підтверджено, що вторинні продукти переробки картоплі забезпечують приріст біомаси молочнокислих бактерій в достатній
кількості. На четверту добу кількість бактерій склала 3·10 8 КУО/см3 . Обґрунтовано доцільність використання вторинних продуктів переробки картоплі як субстратів живильних

Ключові слова:
живильні середовища, культивування, молочнокислі бактерії, Lactobacillus plantarum, відходи харчових виробництв, виробництво крохмалю

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Bezusov, A., Afanasieva, T., Dotsenko, N., & Palvashova, G. (2020). ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛЯНОГО КРОХМАЛЮ ЯК КОМПОНЕНТІВ ЖИВИЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ КУЛЬТИВУВАННЯ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ. Food Science and Technology, 14(3). https://doi.org/10.15673/fst.v14i3.1796
Розділ
Біопроцеси, біотехнологія харчових продуктів, БАР