Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ЯКІСТЬ ПЛОДІВ СУНИЦІ САДОВОЇ ПРИ ВИРОЩУВАННІ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. Petrova
http://orcid.org/0000-0001-8612-3981
T. Kachanova
https://orcid.org/0000-0003-0032-3996
T. Manuchkina
https://orcid.org/0000-0001-5843-271X
R. Trybrat
https://orcid.org/0000-0002-6710-570X
I. Smirnova
https://orcid.org/0000-0001-9471-8272

Анотація

Оцінено якість плодів суниці садової, вирощеної на техногенно забруднених ґрунтах. Найбільше Cu і Zn у плодах зафіксовано за внесення рекомендованої дози добрив (N90P60К30 врозкид), внесення меліоранту-сорбенту Greenodin gray дозволяє знизити вміст Cu і Zn у ягодах суниці на 39 та 59% відповідно. При вивченні ранньостиглих сортів суниці Ольвія та Розана київська доведені сортові розходження в мікроелементному складі плодів, що дозволяє вважати підбор сорту також потенційно ефективним прийомом одержання екологічно безпечної продукції. Для обох досліджуваних сортів суниці була характерна інтенсивна транслокація Cu і Zn у плоди. Однак у сорту Розана київська плоди містили Cu відповідно у 3 рази більше, ніж у сорту Ольвія. Вищий вміст Zn у плодах також зазначений по сорту Розанна київська (у 1.5 рази). При внесенні рекомендованої дози добрив N90P60К30 у ягодах сорту Ольвія зафіксовані критерії потенціальної лежкості й транспортабельності ягід: стійкість до фітопатогенів, щільна консистенція ягід, вміст сухих речовин–10.08%, внаслідок чого ягоди сорту Ольвія мали максимальний термін зберігання в холодильних камерах при температурі 0.50С і відносній вологості повітря 90%–7 діб. У відмічених зразках ягід цукрово-кислотний індекс мав максимальний показник 6.9%, однак вітамін С був у мінімальній кількості. На підставі даних досліджень у виробництво було впроваджено технологію вирощування суниці сорту Ольвія із внесенням N90P60К30 разом з меліорантом-сорбентом Greenodin gray, 500 кг/га врозкид під основний обробіток ґрунту та N45P30К15 з поливною водою, ягоди якої відрізнялися стійкістю до захворювань і ураження фітопатогенами при зберіганні, високою харчовою цінністю та мали схильність до меншого накопичення екотоксикантів. Урожайність ягід у перший рік використання плантації становила 65 ц/га, вміст нітратів та важких металів у ягодах не перевищував гранично допустиму концентрацію.

Ключові слова:
суниця садова, сорт, важкі метали, харчова цінність, екологічно безпечна продукція

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Petrova, O., Kachanova, T., Manuchkina, T., Trybrat, R., & Smirnova, I. (2020). ЯКІСТЬ ПЛОДІВ СУНИЦІ САДОВОЇ ПРИ ВИРОЩУВАННІ В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Food Science and Technology, 14(4). https://doi.org/10.15673/fst.v14i4.1905
Розділ
Технологія і безпека продуктів харчування

Посилання

1. Karaklajic-Stajic Z, Glasic IS, Ruzic Dj, Vujovic T, Pesakovic M. Microelements content in leaves of raspberry cv. Willamette as affected by foliar nutrition and substrates. Horticultural Sciences. 2012;39(2):67-73. https://doi.org/10.17221/80/2011-HORTSCI
2. Yakovyshyna TF. Ekologichnyi monitoryng: kontrol i detoksykatsiia vazhkykh metaliv v gruntakh urboekosystem. Dnipro: Nova Ideologiia; 2013.
3. Vetrova OA, Kuznetzov MN, Leonicheva EV, Motyleva SM, Mertvisheva ME. Nakoplenie tâžëlyh metallov v organah zemlâniki sadovoj v usloviâh tehnogennogo zagrâzneniâ. Sel’skokhozyaistvennaya Biologiya. 2014;5:113-119. https://doi.org/10.15389/agrobiology.2014.5.113eng
4. Sennovskaya TV, Zarubin AN, Sashko EK. Osobennosti nakopleniya tyazhyolykh metallov v plodakh i list’yakh nekotorykh sortov smorodiny. Plodovodstvo i yagodovodstvo Rossii. 2003;X:366-367.
5. Kowalenko CG. Accumulation and distribution of micronutrients in Willamette red raspberry plants. Canadian Journal of Plant Science. 2004;85(1):179-191. https://doi.org/10.4141/P03-107
6. Bagdatlioglu N, Nergiz C, Ergonul PG. Heavy metals levels in leafy vegetables and some selected fruits. Journal für Verbraucherschutz und Lebensmittelsicherheit. 2010;5:421-428. https://doi.org/10.1007/s00003-010-0594-y
7. Hamurcu M, Özcan MM, Dursun N, Gezgin S. Mineral and heavy metals levels in some fruits grown at the roadsides. Food and Chemical Toxicology. 2010;48(6):1767-1770. https://doi.org/10.1016/j.fct.2010.03.031
8. Siedlecka A. Some aspects of interactions between heavy metals and plant mineral nutrients. Acta Soc. Bot. Pol. 1995;64(3):262-272. https://doi.org/10.5586/asbp.1995.035
9. Treder W, Cieslinski G. Effect of silicon application on cadmium uptake and distribution in strawberry plants grown on contaminated soils. Journal of Plant Nutrition. 2005;28(6):917-929. https://doi.org/10.1081/PLN-200058877
10. Vetrova OA, Mertvisheva ME. Vliyanie ceolita na soderzhanie tyazhyolych metallov v pochve pri vyrashchivanii zemlyaniki sadovoj v usloviyach technogennogo zagryazneniya. In Kompleksnoe primenenie sredstv chimizatcii v adaptivno-landshaftnom zemledelii. Moskva; 2010. P. 35-38.
11. Tsilu BK. Effektivnost' ispol'zovaniya prirodnykh tseolitov pri vozdelyvanii zemlyaniki stsel'yu povysheniya ee produktivnosti i snizheniya urovnya zagryazneniya tyazhelymi metallami [dissertatsiya]. Moskva: NYZYSNP; 1992. 26 p.
12. Babel S, Kurniawan TA. Low-cost adsorbents for heavy metals uptake from contaminated water: a review. J. Hazard. Mater. 2003;97(1-3):219-243. https://doi.org/10.1016/S0304-3894(02)00263-7
13. Abd-Elfaltah A, Wada K. Adsorption of lead, copper, zinc, cobalt and cadmium by soils that differ in cation exchange materials. J. Soil Sci. 1981;32(2):271-283. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.1981.tb01706.x
14. Boros E, Baćmaga M, Kucharski J, Wyszkowska J. The usefulness of organic substances and plant growth in neutralizing the effects of zinc on the biochemical properties of soil. Fresenius Environmental Bulletin. 2011;20(12):3101-3109.
15. Panuccio MR, Crea F, Sorgona A, Cacco G. Adsorption of nutrients and cadmium by different minerals: experimental studies and modeling. Journal of Environmental Management. 2008;88(4):890-898. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2007.04.015
16. Kuznetzov MN, Roeva TA, Leonicheva EV, Motyleva SM. Vliyanie agrofona na effektivnost' tseolitsoderzhashchej porody kak inaktivatora tyazhyolych metallov v yagodnom agrotsenoze. Sovremennoe sadovodsnvo. 2010;1:40-45.
17. Hough RL, Breward N, Young SD, Crout NMJ, Tye AM, Moir AM, et al. Assessing potential risk of heavy metal exposure from consumption of home-produced vegetables by urban populations. Environmental Health Perspectives. 2004;112(2):215-221. https://doi.org/10.1289/ehp.5589
18. Arora M, Kiran B, Rani S, Rani A, Kaur B, Mittal N. Heavy metal accumulation in vegetables irrigated with water from different sources. Food Chem. 2008;111(4):811-815. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2008.04.049
19. Dziubanek G, Piekut A, Rusin M, Baranowska R, Hajok I. Contamination of food crops grown on soils with elevated heavy metals content. Ecotoxicol. Environ. Saf. 2015;118:183-189. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2015.04.032
20. Singh A, Sharma RK, Agrawal M, Marshall F. Effects of wastewater irrigation on physicochemical properties of soils and availability of heavy metals in soil and vegetables. Commun. Soil Sci. Plant Anal. 2009;40(21-22):3469-3490. https://doi.org/10.1080/00103620903327543
21. Markovskiy VS, Zavgorodniy ІV. Metodyka provedennya agronomichnih doslidiv z yagidnimi culturamy. Kyiv: Urozhaj; 1993.
22. Degodyuk EG. Viroschuvannya ekologіchno chystoyi produktsii roslynnytstva. Kyiv: Urozhaj; 2007.