Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ОСОБЛИВОСТІ МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ РОСЛИН КУЛЬТУРНОГО ЛЬОНУ ТА РЯДУ ЙОГО ДИКИХ РОДИЧІВ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

I. Poliakova
http://orcid.org/0000-0003-3181-3111
N. Sinyaeva
http://orcid.org/0000-0002-5685-4449
V. Lyakh
http://orcid.org/0000-0002-7385-3157

Анотація

Проблема контролю вмісту мікроелементів у продуктах харчування людини є дуже гострою. Як їхня нестача, так і надлишок призводять до серйозних порушень здоров’я. Частіше за все людина не отримує необхідні їй мінерали, які можна знайти як в продуктах тваринного, так і рослинного походження. Тим не менш, багато етнічних груп віддають значну перевагу рослинній їжі. Її джерелом дуже часто є злакові рослини, які або бідні на мінеральні елементи, або мінеральне виснаження продукту обумовлене специфічною технологією переробки. В цій статті показано вміст таких важливих для людини мікроелементів, як цинк, мідь, кобальт та нікель, в насінні та листках культурного льону L. usitatissimum і його трьох диких багаторічних родичів L. austriacum, L. hirsutum і L. thracicum. Увага до льону як джерела цінних мікроелементів пов’язано з тим, що, крім самих мікроелементів, льон є джерелом цінних ненасичених жирних кислот, не менш важливих для людського організму, ніж самі мікроелементи. На сьогоднішній день мається лише небагато інформації про вміст певних мікроелементів в насінні культурного льону, і практично нічого не відомо в цьому зв’язку про його диких родичів, які використовувались в основному тільки для декоративного озеленення. Встановлено, що в насінні цинк міститься в діапазоні від 37,1 до 64,2мг/кг, мідь – 5,3-9,3мг/кг, нікель – 2,9 до 7,3мг/кг, а кобальт – 1,4-3,3мг/кг. В листках ці мікроелементи наявні у суттєво меншій кількості від 1,1 до 4,3мг/кг. Найбільшим вмістом досліджуваних мікроелементів вирізняється вид L. thracicum, а найменшим – вид L. austriacum. Виявлено, що співвідношення мікроелементів, які вивчались, у рослинному матеріалі культурного виду льону та його дикорослих видів є схожим. Цинк переважає в насінні льону, але він не має суттєвої переваги над іншими елементами в листках. В цілому, як культурний льон, так і три його дикі родичі можна вважати цінними джерелами цинку, міді, кобальту та нікелю, які заслуговують на увагу людини.

Ключові слова:
льон олійний, дикі види льону, мікроелементи, насіння, листя, атомно-адсорбційна спектрометрія

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Poliakova, I., Sinyaeva, N., & Lyakh, V. (2021). ОСОБЛИВОСТІ МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ РОСЛИН КУЛЬТУРНОГО ЛЬОНУ ТА РЯДУ ЙОГО ДИКИХ РОДИЧІВ. Food Science and Technology, 15(1). https://doi.org/10.15673/fst.v15i1.1958
Розділ
Хімія харчових продуктів і матеріалів. Нові види сировини

Посилання

1. Vitamin and Mineral Nutrition Information System (VMNIS). The database is online on the WHO [Internet]. World Health Organization; Geneva, Switzerland. Available from: https://www.who.int/vmnis/en/
2. Welch RM. Graham RD. Breeding for micronutrients in staple food crops from a human nutrition perspective. J. Exp. Bot. 2004;55(396):353-364. https://doi.org/10.1093/jxb/erh064
3. World Health Organization. Vitamin and mineral requirements in human nutrition, 2nd ed. In: Report of a Joint FAO/WHO Expert Consultation, Bangkok, Thailand. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2004.
4. Allen L, Benoist B, Dary O, Hurrell R, editors. Guidelines on food fortification with micronutrients [Internet]. WHO/ Food and Agricultural Organization of the United Nations. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2006 [accessed 2010 Oct 29, cited 2020 Jul 20]. Available from: http://www.who.int/nutrition/publications/guide_food_fortification_micronutrients.pdf
5. Trace elements in human nutrition and health [Internet]. World Health Geneva, Switzerland: World Health Organization; 1996 [accessed 1996, cited 2020 Jun 2]. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/37931/9241561734_eng.pdf
6. Kraevska S, Yeshchenko O, Stetsenko N. Optimization of the technological process of flax seed germination. Food science and technology. 2019;13(3):86-92. http://doi.org/10.15673/fst.v13i3.1453
7. Skalnyiy AV. Mikroelementyi: bodrost, zdorove, dolgoletie. M. Litress, 2015.
8. Osamu W. What are Trace Elements? Their deficiency and excess states. Japan Medical Association Journal. 2004;47(8):351-358.
9. Jiang W, Struik PC, van Keulen H, Zhao M, Jin LN, Stomph TJ. Does increased zinc uptake enhance grain zinc mass. Ann. Appl. Biol. 2008;153(1):135-147. http://doi.org/:10.1111/j.1744-7348.2008.00243.x
10. Cakmak I. Enrichment of cereal grain with zinc: agronomic or genetic biofortification? Plant Soil. 2008;302(1):1-17. https://doi.org/10.1007/s11104-007-9466-3
11. Bityuczkij NP. Mikroelementy vysshikh rastenij. SPb. Izd-vo SPb. un-ta; 2011.
12. Verma P, Mishra S. Flaxseed: Functional Food Components & Therapeutic Role. Journal of Medical Science and Clinical Research. 2014;2(9):2274-2282.
13. Legras M, Follet-Gueye ML, Giro F, Bert F, Llorens JM, Driouich A. Interdisciplinary study of trace-elements distribution and their uptake by flax plants. In: Chemical speciation in agricultural soil and microscopical analysis of plant tissues [Internet]. International Conference on the Biogeochemistry of Trace Elements; 7-th ICOBTE. 2003. Uppsala, Sweden; 2003. Available from: https://www.researchgate.net/publication/267747784
14. Özkutlu F, Kara SM, Şekeroğlu N. Determination of mineral and trace elements in some spices cultivated in Turkey. Acta Hortic. 2007;756:321-328. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2007.756.34
15. Kiralan M, Gokpinar F, Ipek A, Bayrak N, Arslan M, Kok S. Variability of fatty acid and mineral content in linseed (Linum usitatissimum) lines from a range of European sources. Spanish J. Agric. Res. 2010;8(4):1068-1073. https://doi.org/10.5424/sjar/2010084-1400
16. Mekebo D, Chandravanshi BS. Levels of essential and non-essential metals in linseed (Linum usitatissimum) cultivated in Ethiopia. Bulletin of the Chemical Society of Ethiopia. 2014;28(3):349-362. http://doi.org/10.4314/bcse.v28i3.4
17. Poliakova IA, Lyah VA Perspektivyi ispolzovaniya dikih vidov lna v dekorativnom ozelenenii. Vestnik BSHA. 2015;2:96-100.
18. Lyakh V. Genetics of flower color in Linum grandiflorum Desf. Indian journal of genetics and plant breeding. 2013;73(3):335-337. https://doi.org/10.5958/j.0975-6906.73.3.051
19. Poliakova I, Lyakh V. Comparative characteristics of vegetative and generative sphere in plants of wild flax species. International Journal of Agriculture and Environmental Research. 2017;3:3743-3754.
20. Baxter I, Hermans C, Lahner B, Yakubova E, Tikhonova M, Verbruggen N, et al. Biodiversity of Mineral Nutrient and Trace Element Accumulation in Arabidopsis thaliana. PLOS ONE. 2012;7(4):e35121. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0035121
21. Vatansever R, Ozyigit II, Filiz E. Essential and Beneficial Trace Elements in Plants, and Their Transport in Roots: a Review. Applied Biochemistry and Biotechnology. 2017;181(1):464-482. https://doi.org/10.1007/s12010-016-2224-3
22. Sinyaeva NP, Polyakova IA, Kurchenko LG. Opredelenie mikroelementnogo sostava v rastitelnom materiale lna. Naukovo-tehnichniy byuleten IOK NAANU. 2018;25:24-34.
23. Mehry A. Trace Elements in Human Nutrition: An update. International journal of preventive medicine. 2020;11:2. https://doi.org/10.4103/ijpvm.IJPVM_48_19
24. Chasapis ChrT, Loutsidou ArC, Spiliopoulou ChA, Stefanidou ME. Zinc and human health: an update. Arch. Toxicol. 2012; 86(4):521-534. https://doi.org/10.1007/s00204-011-0775-1
25. Ch Bimola Devi, Nandakishore Th, Sangeeta N, Gomi B, Omita ND, Sungdirenla JM, et al. Zinc in Human Health. Journal of Dental and Medical Sciences (IOSR-JDMS). 2014;13(7):18-23. https://doi.org/10.9790/0853-13721823
26. Sheybak VM, Goretskaya MV. Otsenka vliyaniya kursovogo vvedeniya kryisyatam tsinka aspartata i tsinka sulfata na pokazateli metabolizma aminokislot v tkanyah i sostoyanie tonkogo kishechnika. Eksperimentalnaya i klinicheskaya farmakologiya. 2013;8:31-34.
27. Sheybak VM. Sintez i sekretsiya insulina: rol kationov tsinka. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. 2015;1:5-8.
28. Kondratyuk SE, Geller OL. Metali i lyudskiy organizm. Metaloznavstvo ta obrobka metaliv. 2011;3:57-64.
29. Gupta UC, Gupta SC. Future trends and requirements in micronutrient research. Comm. Soil Sci. Plant Analysis. 2005;36(1-3):33-45. https://doi.org/10.1081/CSS-200042962
30. Broadley MR, White PJ, Hammond JP, Zelko I, Lux A. Zinc in Plants. New Phytologist. 2007;173(4):677-702. http://doi.org/10.1111/j.1469-8137.2007.01996.x