Food Science and Technology

ISSN-print: 2073-8684
ISSN-online: 2409-7004
ISO: 26324:2012
Архiви

ЯКІСТЬ МЕДУ ІЗ HELIANTHUS ANNUUS, ОТРИМАНОГО В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

M. Kryvyi
http://orcid.org/0000-0001-9428-0645
О. Yushchenko
https://orcid.org/0000-0002-3339-0813
О. Dikhtiar
http://orcid.org/0000-0001-6947-1431
D. Lisohurska
http://orcid.org/0000-0002-2559-6520
V. Stepanenko
http://orcid.org/0000-0002-3270-7348

Анотація

Мед натуральний – джерело життєво необхідних амінокислот, легко перетравних вуглеводів, макро, мікроелементів, біологічно активних речовин, які обумовлюють харчові, антибактеріальні та антиоксидантні властивості. В умовах техногенного забруднення Полісся України в результаті аварії на Чорнобильській атомній електростанції важливе значення має системний контроль якості та безпеки продуктів бджільництва.  Для проведення  таких досліджень ми створили групу із дванадцяти бджолиних сімей – аналогів української породи, середньої сили. Утримували сім’ї в уніфікованих багатофункціональних вуликах. На початок медозбору бджолині сім’ї перевезли до угідь соняшнику, де вони знаходились протягом цвітіння рослин. Щільність радіоактивного забруднення ґрунтів 137Cs, де вирощували соняшник складала 47.0 кБк/м2. В процесі дослідження використали органолептичні, фізико-хімічні, мікроскопічні, мікробіологічні та радіологічні методи. За стандартними методиками дослідили видовий склад пилкових зерен, фізико-хімічні показники центрифужного, стільникового та забрусового соняшникових медів (забрусовий мед отримали із воскових кришок, які зрізали пасічним ножем у стільників, що були заповнені нектаром і запечатані бджолами). Вміст свинцю (Pb) в медах із соняшника отриманого в умовах Полісся в 1.8 – 2.1 рази перевищує Державні санітарні норми. Найбільша його кількість у складі центрифужного меду. Важкі метали кадмій (Cd), миш’як (As), а також 137Cs, знаходились в меду у допустимих кількостях. Пестицидів, дихлордифенілтрихлорметилметану та гексахлорану в зразках не виявили. Дослідили бактерицидну дію проти бактеріального росту типових культур Proteus vulgaris, Escherichia coli, Klebsiella pneumonia, Salmonella typhimurium і Staphylococcus aureus. Забрусовий соняшниковий мед проявив найвищі протимікробні та антиоксидантні властивості. Встановили, що значення антиоксидантної активності (АОА) соняшникового меду залежить від способу його отримання, тривалості зберігання, а також розчинів екстрактів (спиртовий, водний) які використовувались при дослідженнях. Лабораторний контроль трансгенних організмів у квітках і пилку соняшнику не виявив цільових послідовностей промотора 35S вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV) та NOS-термінатора (нопалін синтази) плазміди Agrobacterium tumefaciens.

Ключові слова:
мед, важкі метали, 137Cs, антибактеріальні властивості, антиоксидантна активність

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kryvyi, M., YushchenkoО., DikhtiarО., Lisohurska, D., & Stepanenko, V. (2021). ЯКІСТЬ МЕДУ ІЗ HELIANTHUS ANNUUS, ОТРИМАНОГО В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Food Science and Technology, 15(2). https://doi.org/10.15673/fst.v15i2.2110
Розділ
Технологія і безпека продуктів харчування

Посилання

1. Adamchuk LO. Kharakterystyka soniashnykovoho medu riznykh rehioniv Ukrainy. Prodovolcha industriia APK. 2014, (6): 34-39. https://doi.org/10.31180/2524-0102/2019.2.09.09.
2. Maikanov BS, Adilbekov ZS, Mustafina RH, Auteleyeva LT. Honey Contamination in the Republic of Kazakhstan. International Journal of Nutrition and Food Engineering. 2017, 11(7): 554-557. https://doi.org/10.1515/bvip-2015-0036.
3. Tsatsakis AM, Nawaz MA, Kouretas D, Balias G, Savolainen K, Tutelyan VA, et al. Environmental impacts of genetically modified plants: a review. Environmental research. 2017; 156: 818-833. https://doi.org/10.1080/21645698.2017.1309490.
4. El-Sohaimy SA, Masry SH, Shehata MG. Physicochemical characteristics of honey from different origins. Annals of Agricultural Sciences. 2015; 60(2): 279-287. https://doi.org/10.1016/j.aoas.2015.10.015.
5. Abdulkhaliq A, Swaileh KM. Physico-chemical properties of multi-floral honey from the West Bank, Palestine. International Journal of Food Properties. 2017; 20(2): 447-454. https://doi.org/10.1080/10942912.2016.116612
6. Matović K, Ćirić J, Kaljević V, Nedić N, Jevtić G, Vasković N, et al. Physicochemical parameters and microbiological status of honey produced in an urban environment in Serbia. Environmental Science and Pollution Research. 2018; 25(14): 14148-14157. https://doi.org/10.1007/s11356-018-1659-1
7. Balasubramanyam MV. Evaluation of Enzymatic Activity in Evaluation of Enzymatic Activity in the Transformation of Nectar into Honey in Indigenous Rockbee, Apis dorsata F. Asian Journal of Research in Zoology. 2020; 3(4):13-14. https://doi.org/10.9734/ajriz/2020/v3i430096.
8. Bogdan S, Ruoff K, Persano Oddo L. Physico-chemical methods for the characterisation of unifloral honeys: a review. Apidologie. 2004; 35: 4-17. https://doi.org/10.1051/apido:2004047.
9. Azonwade FE, Paraïso A, Agbangnan Dossa CP, Dougnon VT, N’tcha C, Mousse W, et al. Physicochemical characteristics and microbiological quality of honey produced in Benin. Journal of Food Quality. 2018;1:1-13. https://doi.org/10.1155/2018/1896057
10. Venskutonis R, Čeksteryte V. Carbohydrate composition and electrical conductivity of different origin honeys from Lithuania LWT - Food Science and Technology 2010;43(5):801-807. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2010.01.
11. Sereia MJ, Março PH, Perdoncini MR, Parpinelli RS, de Lima EG, Anjo FATechniques for the evaluation of physicochemical quality and bioactive compounds in honey. Toledo, VAA Honey Analysis. Intech Open. 2017; 3: 193-214. https://doi.org/10.5772/66839
12. Dikhtiar OO. Baktery`cy`dna ta bakteriostaty`chna akty`vnist` stil`ny`kovogo, vidkachanogo ta zabrusovogo sonyashny`kovogo medu. Tvary`nny`cztvo Ukrayiny.`2018; 6: 8-11.
13. Pauliuc D, Dranca F, Oroian M. Antioxidant Activity, Total Phenolic Content, Individual Phenolics and Physicochemical Parameters Suitability for Romanian Honey. Authentication Foods. 2020; 9(3):306. https://doi.org/10.3390/foods9030306.
14. Buba F, Gidado A, Shugaba A. Biochem Physicochemical and Microbiological Properties of Honey from North East Nigeria Anal Biochem. 2013; 2:4. http://dx.doi.org/10.4172/2161-1009.1000142.
15. Cilia G, Fratini F, Marchi M, Sagona S, Turchi B, Adamchuk L, et al. Antibacterial Activity of Honey Samples from Ukraine.Veterinary Sciences. 2020; 7(4): 18. https://doi.org/10.3390/vetsci7040181
16. Thrasyvoulou A, Tananaki C, Goras G, Karazafiris E, Dimou M, Liolios V, et al. Legislation of honey criteria and standards. Journal of Apicultural Research, 2018; 57(1); 88–96. https://doi.org/10.1080/00218839.2017.1411181.
17. Brovarsʹkyy VD, Brindza YA, Otchenashko VV, Povoznikov MH, Adamchuk LO. Metodyka doslidnoyi spravy u bdzhilʹnytstvi. Vydavnychyy dim “Vinichenko”. 2017; 166.
18. Lisohursʹka DV, Furman SV, Kryvyі MM. Radioekolohichna otsinka medonosnykh uhidʹ Zhytomyrsʹkoho Polissya. Biodiversity after the Chernobyl accident. Nitra : Slovak University of Agriculture in Nitra, 2016; Part II. P. 131–134. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9475.
19. Zarei M, Fazlara A, Tulabifard N. Effect of thermal treatment on physicochemical and antioxidant properties of honey. Heliyon. 2019; 5(6): e01894. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e01894.
20. Bilic D. Physicochemical characteristics of acacia and meadow honey from different regions of the Republic of Srpska / Bosnia and Herzegovina with an emphasis on the environment of beekeeping zones. Biotechnology in Animal Husbandry 2020; 36(1): 63-74. https://doi.org/10.2298/BAH2001063B.
21. Bušová M, Kouřimská L. Comparing the quality of honey from beekeepers and honey from the market chain. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences. 2018; 12(1): 364-371. https://doi.org/10.5219/909.
22. Oroian M, Prisacaru A, Hretcanu EC, Stroe SG, Leahu A, Buculei A. Heavy Metals Profile in Honey as a Potential Indicator of Botanical and Geographical Origin, International Journal of Food Properties. 2016; 19(8): 1825-1836. https://doi.org/10.1080/10942912.2015.1107578
23. Pambuk SА, Marty`rosya IА, Kruglyak YuО. Shlyaxy` garmonizaciyi ukrayins`ky`x ta mizhnarodny`x vy`mog do yakosti medu. Tovaroznavchy`j visny`k. 2019; 1(12): 37-48. doi: https://doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-04
24. Mannina L, Sobolev AP, Di Lorenzo A, Vista S, Tenore GC, Daglia M. Chemical composition of different botanical origin honeys produced by Sicilian black honeybees (Apis mellifera ssp. sicula). Journal of agricultural and food chemistry.2015; 63(25): 5864-5874. https://doi.org/10.1021/jf506192s.
25. Stanek N, Jasicka-Misiak I. HPTLC phenolic profiles as useful tools for the authentication of honey. Food analytical methods. 2018; 11(11): 2979-2989. https://doi.org/10.1007/s12161-018-1281-3.
26. Ates Y, Yasar S. Chemical investigations on honey produced in bingol and surroundings. Uludağ Arıcılık Dergisi 2020; 20(1): 72-80. https://doi.org/10.31467/uluaricilik.713308
27. Adamchuk L, Sukhenko V, Henhalo N, Akulʹonok I. Doslidzhennya diastaznoho chysla Ukrayinsʹkykh mediv. Novitni tekhnolohiyi. 2019; 2 (9): 77-83. https://doi.org/10.31180/2524-0102/2019.2.09.09.
28. Sarfraz Ahmed, Siti Amrah Sulaiman, Atif Amin Baig, Muhammad Ibrahim, Sana Liaqat, Saira Fatima, et al. Honey as a Potential Natural Antioxidant Medicine: An Insight into Its Molecular Mechanisms of Action Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2018; 6: 19. https://doi.org/10.1155/2018/8367846.
29. Adekanmbi O, Ogundipe O. Nectar Sources for the Honey Bee (Apis mellifera adansonii Revealed by Pollen Content. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2009;37(2): 211–217. https://doi.org/10.15835/nbha3723245.
30. Kiš M, Furmeg S, Jaki Tkalec V, Zadravec M, Denžić Lugomer M, Končurat A. et al. Characterisation of Croatian honey by physicochemical and microbiological parameters with mold identification. Journal of Food Safety. 2018; 38(5): e12492. https://doi.org/10.1111/jfs.12492
31. Maikanov B, Mustafina R, Auteleyeva L, Wiśniewski J., Anusz K, Grenda T, et al. Clostridium botulinum and Clostridium perfringens Occurrence in Kazakh Honey Samples. Toxins. 2019; 11(8): 472. https://doi.org/10.3390/toxins11080472.
32. Jia L, Kosgey JC, Wang J, Yang J, Nyamao RM, Zhao Y, et al. Antimicrobial and mechanism of antagonistic activity of Bacillus sp. A2 against pathogenic fungus and bacteria: The implication on honey's regulatory mechanism on host's microbiota. Food science & nutrition. 2020; 8(9): 4857-4867. https://doi.org/10.1002/fsn3.1770.
33. Matović K, Mišić D, Karabasil N, Nedić N, Dmitrić M, Jevtić G, et al. Clostridium botulinum spores in European honey bees from Serbia. Journal of Apicultural Research. 2019. 58(3): 420-426. https://doi.org/10.1080/00218839.2018.1560654
34. Al-Waili N, Salom K, Al-Ghamdi A, Ansari MJ. Antibiotic, pesticide, and microbial contaminants of honey: human health hazards. The scientific world Journal. 2012; 8: 9. https://doi.org/10.1100/2012/930849.
35. Lutpiatina L, Febriani GI, Kubarti E, Dwiyanti RD. Spore-Forming Bacteria in Honey. Indian Journal of Public Health Research & Development. 2019; 10(2): 450-455. https://doi.org/10.37506/ijphrd.v10i2.7607.
36. Vázquez-Quiñones CR, Moreno-Terrazas R, Natividad-Bonifacio I, Quiñones-Ramírez EI, Vázquez-Salinas C. Microbiological assessment of honey in México. Revista Argentina de microbiologia. 2018; 50(1): 75-80. https://doi.org/10.1016/j.ram.2017.04.005.
37. Bobiş O, Mărghitaş LA, Dezmirean DS, Chirilă F, Moritz RF. Preliminary studies regarding antioxidant and antimicrobial capacity for different types of Romanian honeys. Bulletin UASVM Animal Science and Biotechnologies. 2011; 68(1–-2): 91-97. http://dx.doi.org/10.15835/buasvmcn-asb:68:1-2:6673.
38. Duran O, Silici S. Effects of crystallization on antioxidant property of honey. Journal of Apitherapy. 2018; 3(2): 24-30. https://doi.org/10.5455/ja.20180607113134
39. Hermanns R, Mateescu C, Thrasyvoulou A, Tananaki C, Wagener FA, Cremers, NA. Defining the standards for medical grade honey. Journal of Apicultural Research. 2020; 59(2): 125-135. https://doi.org/10.1080/00218839.2019.1693713.
40. Bashchenko MI, PostoienkoVO, Lazarieva LM. Udoskonalennia systemy otsinky yakosti ta bezpechnosti medu bdzholynoho v Ukraini. Visnyk ahrarnoi nauky. 2016; 6: 23-28. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201606-05.
41. Dikhtiar OO. Yakist` sonyashny`kovogo medu, otry`manogo v umovax radioakty`vno zabrudneny`x agrolandshaftiv. Naukovy`j visny`k Nacional`nogo universy`tetu bioresursiv i pry`rodokory`stuvannya Ukrayiny`. Kyyiv. NUBiP Ukrayiny. 2018; 289: 163-170.