Refrigeration Engineering and Technology

ISSN-print: 0453-8307
ISSN-online: 2409-6792
ISO: 26324:2012
Архiви

Експериментальне дослідження густини, теплоємності, теплопровідності і в'язкості високотемпературного теплоносія C14-30

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М.М. Лук'янов
https://orcid.org/0000-0002-7823-7345
О.Я. Хлієва
http://orcid.org/0000-0002-3592-4989
О.Ю. Мельник
https://orcid.org/0000-0001-8019-1537
І.В. Мотовий
https://orcid.org/0000-0002-1409-4453
В.П. Желєзний
http://orcid.org/0000-0002-0987-1561

Анотація

У статті наведені результати експериментальних досліджень кінематичної в'язкості, густини, теплоємності і теплопровідності теплоносія C14-30 в інтервалі температур 20 - 300 ˚С. Також в роботі детально розглянуті методики проведення досліджень теплофізичних властивостей теплоносія С14-30 і схеми застосованих експериментальних установок. Для виключення термоокислювальної реакцій в теплоносії С14 -30 усі вимірювання теплофізичних властивостей були проведені в середовищі інертного газу. Достовірність отриманих даних підтверджується як виконаним аналізом невизначеності отриманих експериментальних даних, так і проведенням тарувальних експериментів для речовин з добре вивченими теплофізичними властивостями. Показано, що невизначеність експериментальних даних з густини не перевищує 0.00065 г/см3, теплоємності 0,01 кДж/(кг∙К), теплопровідності 0.004 Вт/м∙К і в'язкості 0.04 мм2/с. Отримана інформація з теплофізичних властивостей теплоносія C14-30 буде використана при моделюванні локальних і середніх коефіцієнтів тепловіддачі при вимушеній конвекції теплоносія C14-30 в трубі.

Ключові слова:
Теплоносій, Теплофізичні властивості, Густина, В'язкість, Теплопровідність, Теплоємність

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Лук’янов, М., Хлієва, О., Мельник, О., Мотовий, І., & Желєзний, В. (2018). Експериментальне дослідження густини, теплоємності, теплопровідності і в’язкості високотемпературного теплоносія C14-30. Refrigeration Engineering and Technology, 54(5), 53-61. https://doi.org/10.15673/ret.v54i5.1251
Розділ
ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Посилання

1.Motovoy, I., Zhelezny, V., & Lozovsky, T. (2017). The influence of Al2O3 nanoparticles on the heat capacity of isopropanol. In Abstracts Collection 1st European Symposium on Nanofluids (ESNf) 8-10 October 2017 (pp. 146–150).
2.Shimchuk, N. A., & Geller, V. Z. (2014). The influence of various factors on the thermal conductivity of nanofluids. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies (6 (11)), 35–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.31386
3.Hedley, W. H., Milnes, M. V, & Yanko, W. H. (1970). Thermal conductivity and viscosity of biphenyl and the terphenyls. Journal of Chemical & Engineering Data, 15(1), 122–127. https://doi.org/10.1021/je60044a041
4.Evans, E. B. (1938). The Viscosities of Hydrocarbons. Part VII and VIII. J. Inst. Pet. Tech, 24, 537.
5.Friz, G. (1964). Microdetermination of the Viscosity of Polyphenyls; Bestimmung der zahigkeit von polyphenylen mit hilfe einer methode fur kleine substanzmengen. European Atomic Energy Community. Joint Nuclear Research Center, Ispra, Italy.
6.Friend, J. N., & Hargreaves, W. D. (1944). XV. Viscosities of unsaturated six-membered isocyclic compounds. The London, Edinburgh, and Dublin Philosophical Magazine and Journal of Science, 35(241), 136–142.
7.Lemmon, E. W., Huber, M. L., & McLinden, M. O. (2007). NIST reference fluid thermodynamic and transport properties—REFPROP V8. NIST Standard Reference Database, 8(23).
8.Grebe, J. J. (1932). Diphenyl-Type Compounds for High Temperature Heating. Chem. Met. Eng, 38, 213.
9.Bowring, R. W., Garton, D. A., & Kinneir, J. H. (1961). Measurement of the surface tension of Santowax’R’, para-, meta-, and ortho-terphenyl, diphenyl, diphenyl ether and dowtherm’A’. United Kingdom Atomic Energy Authority.
10.Walker, Jr., B., Brooks, M., Ewing, C., & Miller, R. (1958). Specific Heat of Biphenyl and Other Polyphenyls. Correlation of Specific Heat Data for Phenyl-Type Compounds. Industrial & Engineering Chemistry Chemical & Engineering Data Series, 3(2), 280–282. https://doi.org/10.1021/i460004a022
11.Spaght, M. E., Thomas, S. B., & Parks, G. S. (1931). Some Heat-Capacity Data on Organic Compounds obtained with a Radiation Calorimeter. The Journal of Physical Chemistry, 36(3), 882–888. https://doi.org/10.1021/j150333a009
12.O’Rourke, D. F., & Mraw, S. C. (1983). Heat Capacities and Enthalpies of Fusion of Dibenzothiophene (220 to 560K) and of Biphenyl, Cyclohexylbenzene, and Cyclohexylcyclohexane (220 to 475K). Enthalpies and Temperatures of Three Transitions in Solid Cyclohexylcyclohexane. J. Chem. Thermo, 15, 489.
13.Chirico, R. D., Knipmeyer, S. E., Nguyen, A., & Steele, W. V. (1989). The thermodynamic properties of biphenyl. The Journal of Chemical Thermodynamics, 21(12), 1307–1331. https://doi.org/10.1016/0021-9614(89)90119-5
14.Forrest, H. O., Brugmann, E. W., & Cummings, L. W. T. (1931). The Specific Heat of Diphenyl. Industrial & Engineering Chemistry, 23(1), 37–39.
15.Vargaftik, N. B., Filippov, L. P., Tarzimanov, A. A., & Totsky, E. E. (1990). Handbook of thermal conductivity of liquids and gases. M .: Energoatomizdat, 352,
16.Ziebland, H., & Burton, J. T. A. (1961). Transport Properties of Some Organic Heat Transfer Fluids. Journal of Chemical & Engineering Data, 6(4), 579–583. https://doi.org/10.1021/je60011a029
17.Horrocks, J. K., & McLaughlin, E. (1963). Non-Steady-State Measurements of the Thermal Conductivities of Liquid Polyphenyls. Proceedings of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences, 273(1353), 259–274. https://doi.org/10.1098/rspa.1963.0087