##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Наведено енергетичне та екологічне обґрунтування застосування озонобезпечних холодоагентів R1234yf, R513a і R448a в холодильних і теплонасосних установках. При виборі робочих речовин крім екологічних показників були враховані такі параметри, як холодильний коефіцієнт; допустимі по міцності конструкції машин, тиск конденсації і різниця тисків; питома об'ємна холодопродуктивність, величиною якої визначаються розміри компресора; відношення тисків, більш низькі значення якого обумовлюють більш високі робочі коефіцієнти компресора. Для обґрунтування можливості заміни холодоагентів R134a і R404a на холодоагенти «нового покоління» R1234yf, R513a і R448a зроблено порівняння циклів холодильних машин і циклів теплонасосних установок для зазначених холодоагентів на одних температурних рівнях. Для побудови циклів процесів, що характеризують роботу холодильних установок, були прийняті такі температури: температура кипіння –15 °С, температура конденсації 30 °С; для побудови циклів процесів, що характеризують роботу теплонасосних установок: температура кипіння 5 °С, температура конденсації 40 °С. За вихідними даними були побудовані цикли холодильної та теплонасосної установок на lgp-h діаграмах для кожного досліджуваного холодоагенту. На рисунках наведені цикли для однокомпонентного холодоагенту R1234yf і сумішевих холодоагентів R448a і R513a. Пропоновані озонобезпечні холодоагенти практично не поступаються замінним холодоагентам за основними показниками ефективності роботи холодильної машини: питомої масової холодопродуктивності і холодильного коефіцієнта. При використанні пропонованих холодоагентів масова витрата зменшиться в 1,8 рази, споживана потужність теплонасосних і холодильних систем зменшиться в 1,4 рази, проте вартість даних холодоагентів у 10 разів більше вже використовуваних холодоагентів
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Kalnin, I. M. (2014) Problema vybora rabochego veshhestva dlia primeneniia v vysokotemperaturnykh teplovykh nasosakh. Kholodilnaya tekhnika, 12, 21-29.
3. Kalnin, I. M. (2007) Teplovye nasosy novogo po-koleniia, ispolzuyushhie ekologicheski bezopasnye rabochie veshhestva. Kholodilnaya tekhnika, 1.
4. Kalnin, I. M. (1999) Trebovaniia k testirovaniu i predstavleniu novykh khladagentov Kholodilnaya tekhnika, 2.
5. Rotgolcz, E. A. et al. (2004) Vybor khladagenta i sistemy kholodilnoi ustanovki. Kholodilnaya tekhnika, 7, 2-7.
6. Svoistva khladagentov: GOST R ISO 17584-2015. Vved. 24.06.2015. Moskva: Federalnoe agentstvo po tekhnicheskomu regulirovaniyu i metrologii: Vseross. nauchn.-issled. institut standartizatsii materialov i tekhnologii, 73.
7. Sukhikh, A. A. (2012) Metodika sravneniia termodinamicheskoi effektivnosti tsiklov kholodilnykh i teplonasosnykh ustanovok. Vestnik Mezhdunarodnoi akademii kholoda, 4, 21-25.
8. Khladagenty. Oboznachenie i klassifikatsia bezo-pasnosti. ISO/TC 86/SC 8 N 134, ISO/CD 817: 2007. Vved. 08.05.2007. Mezhdunarodnaia organizatsiia po standartizatsii (ISO).
9. Tsvetkov, O. B. (2012) Khladagenty na postkiotskom ekologicheskom prostranstve. Kholodilnaya tekhnika, 1, 70-72.
10. Tsvetkov, O. B. (2004) Kholodilnye agenty. SPB.: SPbGUNiPT, 216.