Scientific Works

ISSN-print: 2073-8730
ISSN-online:
ISO: 26324:2012
Архiви

БІОПОЛІМЕРНІ ХАРЧОВІ КОМПОЗИЦІЇ НА ОСНОВІ КАРАМЕЛІЗОВАНОГО МЕДУ, ВОСКУ І ПРОПОЛІСУ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАРОДОНТОЗУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Serhii Kurta, Doctor of Technical Sciences, Professor
https://orcid.org/0000-0003-1931-3886
Olga Khatsevich, Ph.D., Associate Professor
Irina Solonitskaya, Ph.D., Associate Professor
Nataliia Basiurkina, Doctor of Economics, Professor
Nadiia Boyko, Doctor of Biological Sciences, Professor
Liudmyla Horzov, Ph.D., Associate Professor

Анотація

В роботі вперше досліджено процеси, що відбуваються при карамелізації меду та вивчено біохімічні властивості отриманих речовин. Проаналізовано ІЧ спектри, вологість та в’язкість, вивчено розміри та розподіл за розмірами наночастинок, елементний склад, вміст оксиметилфурфуролу і діастазне число карамелізованого меду. В результаті досліджень встановлено різницю між розмірами наночастинок натурального та карамелізованого меду: для карамелізованого меду характерними є значно менші (в 1,5–2,0 рази) розміри частинок, ніж для натурального бджолиного меду. Менші розміри частинок карамелізованого меду, після термохімічної обробки в присутності спеціально підібраних каталізаторів, зумовлюють підвищення його біохімічної активності.


В роботі також описано новий спосіб обробки закристалізованого меду та характеристики отриманого рідкого меду, на протязі тривалого терміну зберігання (не менше 1 року). Показано, що за допомогою нового способу низькотемпературної ізотермічної прискореної обробки в мікрохвильовому реакторі MWR-SPR, можна провести розпуск закристалізованого меду до рідкого агрегатного стану. Запропонований спосіб скорочує час на розпуск меду у порівнянні з відомим методом теплопередачі в 250 раз. Досліджено властивості та порівняно структуру частинок закристалізованого і рідкого меду після низькотемпературної, ізотермічної, прискореної обробки з допомогою мікрохвильової технології надвисоких частот при 50 °С, за 60 с. При цьому кількість і розмір частинок пилку в меді знижується в 10 разів, а розміри кристалів глюкози і сахарози після обробки зменшуються в 2–5 разів. Методом кутового розподілу лазерного променю показано зменшення середнього розміру макромолекул цукрів у обробленому меді в 2 рази, порівняно із закристалізованим медом.


Доведено, що запропонована низькотемпературна, ізотермічна, прискорена обробка меду в мікрохвильовому реакторі сприяє збереженню високого діастазного число по Готе – 10–11, а вміст гідроксиметилфурфуролу не перевищує 3–6 мг/кг меду. Результати Х-променевої флуоресцентної спектроскопії підтверджують, що хімічний та елемент-оксидний склад меду після обробки майже не змінюється. Все це позитивно впливає на стабілізацію рідкого меду після розпуску, на його стабільність при довготривалому (до 1 року) зберіганні. Вивчено хімічні властивості воску, прополісу, меду до та після процесу карамелізації. На основі отриманих результатів з карамелізованого меду, воску і прополісу створена жувальна гумка з біологічно-активними компонентами для профілактики та лікування захворювань тканин пародонту (гінгівіту, пародонтиту і пародонтозу). Проведені клінічні дослідження із застосуванням жувальної гумки на основі меду, воску і прополісу для лікування такнин пародонту в стоматології підтвердили позитивний ефект у 72,5 % пацієнтів.

Ключові слова:
мед, віск, прополіс, карамелізація, НВЧ, біохімічні властивості, розміри частинок, діастазне число, гідроксиметилфурфурол, жувальна гумка, пародонтоз, лікування

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kurta, S., Khatsevich, O., Solonitskaya, I., Basiurkina, N., Boyko, N., & Horzov, L. (2021). БІОПОЛІМЕРНІ ХАРЧОВІ КОМПОЗИЦІЇ НА ОСНОВІ КАРАМЕЛІЗОВАНОГО МЕДУ, ВОСКУ І ПРОПОЛІСУ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАРОДОНТОЗУ. Scientific Works, 2(85), 11-30. https://doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2158
Розділ
Статьи

Посилання

Ukrayna // Statystycheskye dannye / Vsemyrnaya orhanyzatsyya zdravookhranenyya. URL: https://www.who.int/diabetes/country-profiles/ukr_ru.pdf?ua=1.
2. Pro zatverdzhennya Natsionalnoho planu zakhodiv shchodo neinfektsiynykh zakhvoryuvan dlya dosyahnennya hlobalnykh tsiley staloho rozvytku: Rozporyadzhennya vid 26.07.2018 № 530-r // Baza danykh “Zakonodavstvo Ukrayiny” / KM Ukrayiny. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnogo-planu-zahodiv-shchodo-neinfekcijnih-zahvoryuvan-dlya-dosyagnennya-globalnih-cilej-stalogo-rozvitku.
3. Statystychni dani za 2018 rik // Baza danykh Tsentru medychnoyi statystyky / MOZ Ukrayiny. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html • Zakhvoryuvanist naselennya // Baza danykh derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/oz.htm.
4. Berehovyy V.K. Osnovy naukovoyi orhanizatsiyi zdorovoho kharchuvannya // Efektyvna ekonomika: elektr. nauk. zhurn. / DDAEU. Dnipro, 2011. № 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2011_11_19.
5. Smolyar V.I. Formula ratsionalnoho kharchuvannya // Problemy kharchuvannya: nauk.-prakt. zhurn. / DP “Naukovyy tsentr preventyvnoyi toksykolohiyi, kharchovoyi ta khimichnoyi bezpeky imeni akademika L.I. Medvedya MOZ Ukrayiny”. Kyyiv, 2013. № 1. S. 5–9.
6. Myloslavskyy D.K. Suchasni pohlyady na rol i mistse likuvalno-profilaktychnoyi diyetetyky pry zakhvoryuvannyakh vnutrishnikh orhaniv // Ukrayinskyy terapevtychnyy zhurnal: nauk.-prakt. zhurn. / DU “Natsionalnyy instytut terapiyi imeni L. T. Maloyi NAMN Ukrayiny”. Kyyiv, 2016. № 3. S. 83–92.
7. Prytulska N.V., Motuzka YU.M. Tovaroznavchi zasady pozytsionuvannya produktiv dlya enteralnoho kharchuvannya // Tovary i rynky: nauk.-prakt. zhurn. – 2014. № 2. S. 53–61. URL: http://tr.knteu.kiev.ua/files/2014/18/8.pdf
8. Doklad o sostoyanyy zdravookhranenyya v Evrope 2015 h. // Rehyonalnye publykatsyy VOOZ / Evropeyskaya seryya. URL: www.euro.who.int/2015/european-health-report-2015-the.-targets-and- beyond-reaching-new-frontiers-in-evidence.
9. Berthon B.S., Wood L.G. Nutrition and Respiratory Health–Feature Review // Nutrients. 2015. NR 7(3). R. 1618–1643. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4377870.
10. Potoroko I.Yu., Kalinina I.V., Naumenko N.V., Fatkullin R.I., Shaik S., Sonawane S.H., Ivanova D., Kiselova-Kaneva Y., Tolstykh O., Paymulina A.V. Possibilities of Regulating Antioxi-dant Activity of Medicinal Plant Extracts. Human. Sport. Medicine, 2017, vol. 17, no. 4, pp. 77–90. DOI: 10.14529/hsm170409.
11. Telezhenko L.N. Scientific bases of preservation of biologically active substances in technologies of processing of fruit and vegetables : Diss. At the request of scientists. Art. Dr. tech. Science. Odessa, 2004. 415 p.
12. Vronska L.V. Rozrobka spektrofotometrychnoyi metodyy vyznachennya flavonoyidiv u pahonakh chornytsi zvychaynoyi//ISSN-2312-0967.Pharmaceutical review. 2018. № 4, p. 49–56.
13. Fatkullin R., Popova N., Kalinina I. et al. Application of ultrasonic waves for the improvement of particle dispersion in drinks. Agronomy Research, 2017, vol. 15, pp. 1295–1303.
14. Teselkin Y.O., Babenkova I., Kolhir V. et al. Dihydroquercetin as a means of antioxidative defence in rats with tetrachloromethane hepatitis. Phytother. Res., 2000, vol. 14, pp. 160–162. DOI: 10.1002/(SICI)1099-1573(200005)14:3<160::AID-PTR555>3.0.CO;2-Y.
15. Ghosh V., Mukherjee A., Chandrasekaran N. Ultrasonic emulsification of foodgrade nanoemulsion formulation and evaluation of its bactericidal activity. Ultrason. Sonochem., 2013, vol. 20, pp. 338–344. DOI: 10.1016/j.ultsonch.2012.08.010.
16. Krasulya O., Shestakov S., Bogush V., Potoroko I. Applications of sonochemistry in Russian food processing industry. Ultrasonics Sonochemistry, 2014, no. 21, pp. 2112–2116. DOI: 10.1016/j.ultsonch.2014.03.015.
17. Naumenko N.V., Kalinina I.V. Sonochemistry effects influence on the adjustments of raw materials and finished goods properties in food production. Materials Science Forum, 2016, vol. 870, pp. 691–696. DOI: 10.4028/www.scientific.net/msf.870.691.
18. Potoroko I.Yu., Kretova Yu.I., Tsirul’nichenko L.A. [Modern Approaches and Methods of Intensifica ion of Food Production Processes]. Tovaroved prodovol’stvennykh tovarov [Goods manager of food products], 2014, no. 1, pp. 41–45.
19. Potoroko I.Yu., Paimulina A.V., Uskova D.G., Kalinina I.V., Popova N.V., Shirish S. The antioxidant properties of functional food ingredients used in the production of bakery and dairy products, their impact on quality and storageability of the product. Proceedings of the Voronezh State University of Engineering Technologies, 2017, vol. 79(4), pp. 143–151. (in Russ.) DOI: 10.20914/2310-1202-2017-4-143-151.
20. Yada R.Y., Buck N., Canady R., DeMerlis C., Duncan T., Janer G., Juneja L., Lin M.S., McClements J., Noonan G. et al. Engineered nanoscale food ingredients: evaluation of current knowledge on material characteristics relevant to uptake from the gastrointestinal tract. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 2014, v. 13, pp. 730–744. DOI: 10.1111/1541-4337.12076.
21. Ahmed K., Li Y., McClements D.J., Xiao H. Nanoemulsion – and emulsion–based delivery systems for curcumin: encapsulation and release properties. Food Chem., 2012, vol. 132, pp. 799–807. DOI: 10.1016/j.foodchem.2011.11.039.
22. Pervynna profilaktyka sertsevo-sudynnykh zakhvoryuvan: nastanova Amerykanskoho koledzhu kardiolohiyi // Ukrayinskyy medychnyy chasopys. Kyyiv, 2019. URL: https://www.umj.com.ua/article/161823/pervinna-profilaktika-sertsevo-sudinnih-zahvoryuvan-nastanova-amerikanskogo-koledzhu-kardiologiyi-2019-r.
23. Deswal A, Deora NS, Mishra HN. Optimization of enzymatic production process of oat milk using response surface methodology. Food Bioprocess Technol. 2014. NR 7(2). R. 610–618. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11947-013-1144-2.