##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Екстрагування фізіологічно-активних сполук із рослинної сировини є важливим технологічним процесом цілого ряду галузей промисловості. Ефективність процесу екстрагування із рослинної сировини залежить перш за все від розчинності і швидкості переходу цільових речовин із однієї фази в другу. Раціональний підхід повинен забезпечувати сприятливі умови для переходу в екстрагент потрібних речовин, а супутні домішки залишатимуться в твердій фазі.
Недостатньо матеріалів присвячених вивченню селективному підбору екстрагенту для вилучення одного із важливого представника цього класу сполук - ізовалеріанової кислоти спонукало до проведення досліджень викладених в цій роботі. Ізовалеріанова кислота міститься в різних видах рослинної сировини і різних анатомо-морфологічних органів (листя, плодів, коренів з кореневищами…). Проте найбільша кількість її міститься в коренях з кореневищами валер‘яни.
Метою роботи є підбір екстрагенту для селективного вилучення ізовалеріанової кислоти із коренів та кореневищ валеріани і одержання її з використанням йонного обміну.
Представлені результати експериментальних досліджень вивчення умов досягнення рівноваги при екстрагуванні коренів з кореневищами валеріани. Показано вплив хімічної будови екстрагованих речовин зокрема ізовалеріанової кислоти та природи екстрагенту на умови досягнення рівноваги. Так в процесі екстрагування коренів та кореневищ валер‘яни 70% спиртом етиловим, отримуємо традиційний випадок перебігу екстракційного процесу, тобто пряму лінію рівноваги виду: Ср=С1р . У випадку використання в ролі екстрагенту води знесоленої, результати говорять про нетрадиційний випадок, який ускладнюється особливостями розчинності ізовалеріанової кислоти, а відтак умовами досягнення рівноваги. Для виділення ізовалеріанової кислоти із екстракту біологічно-активних сполук досліджено можливість застосування йонного обміну. Запроектовано технологічну схему одержання ізовалеріанової кислоти методом екстрагування рослинної сировини з подальшим застосуванням йонообмінних технологій.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
2. Lebeda, A., Dzhurenko, N., Ysaykyna, A., Sobko, N. (2010) Lekarstvennыe rastenyya. Samaya polnaya еntsyklopedyya [Medical raw material]. Samaya polnaya еntsyklopedyya, AST-PRESS BOOK. Moscow, Russia
3. Kyslychenko, V., Zhuravel', I,. Bukharin, O. (2009) Syrovynni dzherela produktiv biotekhnolohiyi ta yikh analiz : [Raw material sources of products of biotechnology and their analysis], navch. posib. for stud. visch. navch. zakl., NFaU : Gold pages, Kharkiv, Ukraine
4. Dyachok, V., Ilkiv, I. (2013) “ On the mechanism of extraction from solid bodies cellular structure”, Chemistry & chamical technology , 7(1). pp. 23-27.
5. Pavlyuk, I., Stadnytska, N., Jasicka-Misiak, I., Górka B., Et al. (2015), “Study of the Chemical Composition and Biological Activity of Extracts from Wild Carrot (Daucus carota l.) Seeds Waste”, Research Journal of Pharma-ceutical, Biological and Chemical Sciences, 6 (2). рр. 603-611.
6. Zaporozhets', Yu., Zav’yalov, V,. Lobok , O., (2009), “Features of the continuous vibroextracting of having a special purpose components from Humulus raw material”, Vibrations in technique and technologies. 3 (55) рр. 98-103.
7. Smoly of ionic exchange. Anionity. GOST 20301-74: Goststandarst Rossii is Moscow