Scientific Works

ISSN-print: 2073-8730
ISSN-online:
ISO: 26324:2012
Архiви

ІСТОРИЧНА МІСІЯ САДІ КАРНО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Валерій Михайлович Ярошенко
Ванда Валерійовна Мілованова

Анотація

Саді Карно увійшов в історію і науковий світ як філософ природознавства і видатний вчений, незважаючи на те, що його життя було присвячене не теоретичним узагальненням і висновкам, а практичному використанню енергії водяної пари і пропаганді теплових машин.

Розглядаються та аналізуються історичні передумови і причини, які були покладені в основу роботи Карно, його погляди на процеси перетворення енергії в теплових машинах, їх максимальну енергетичну ефективність і практичні можливості для використання в якості робочого тіла не тільки водяної пари а й повітря.

Аналізуються погляди Карно на проблему енергетичних перетворень та ствердження, що не базувалися на механічній теорії теплоти і тому в значній мірі не відповідають поглядам, які домінують в даний час в класичній термодинаміці. У «реверсивному» циклі, який запропонував і аналізував Карно, не визначалась його термічна ефективність, так як він не розумів принципу еквівалентності тепла і роботи, як різних форм передачі енергії.

Підкреслюється важливість знання усієї історичної практики, яка супроводжувала еволюцію поглядів Карно та появу і подальше затвердження його знаменитого твору, а також ті помилки і розбіжності з сучасними поглядами, які Карно допускав в той час.
Ключові слова:
Карно, тепловий двигун, енергетичні перетворювання, реверсивний цикл

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ярошенко, В., & Мілованова, В. (2017). ІСТОРИЧНА МІСІЯ САДІ КАРНО. Scientific Works, 80(2). https://doi.org/10.15673/swonaft.v80i2.340
Розділ
Статьи

Посилання

Bazarov, I. P. (203). Zabluzhdenija i oshibki v termodinamike : Izd. 2-e ispr. Moscow, Editorial URSS, 120.

Brodjanskij, V. M. (1996). Sadi Karno. 1796-1832. Moscow, Nauka, 160.

Ignatovich, V. I. (2007). Vvedenie v dialektiko-materialisticheskoe estestvoznanit. Kiev, JeKMO, 468.

Vejnik, A. I. (1966). Novaja sistema termodinamiki obratimyh i neobratimyh processov. Minsk, Vysshaja shkola, 48.

Kashmanov, V. V. (1985). Karno, Klapejron, Klauzius. Moscow, Prosveshhenie, 96.

Mihal, S. (1984). Vechnyj dvigatel' vchera i segodnja. Moscow, Mir, 256.

Vtoroe nachalo termodinamiki: sbornik. Izd. 2-e. (2007). Moscow, URSS. LKI, 311.

Smirnov, G. V. (1977). Pod znakom neobratimosti (Ocherki o teplote). Moscow, Znanie, 144.

Spasskij, B. I., Saranov, I. S. (1969). K istorii otkrytija teoremy Karno. Upehi fizicheskih nauk, 2 (99), 347–352.

Radcig, A. A. (1934). Sadi Karno i ego «Razmyshlenija o dvizhushhej sile ognja». Arhiv istorii nauki i tehniki. Vyp. 3. Moscow.–Leningrad, AN SSSR, 31–49.

Cirlin, A. M. (1999). Vtoroj zakon termodinamiki i predel'nye vozmozhnosti teplovih mashin. Zhurnal tehnicheskoj fiziki, 1 (69), 140–142.

Shpil'rajn, Je. Je. (1982). O predel'nyh KPD teplosilovyh ustanovok. Izvestija AN SSSR. Jenergetika i transport, 4, 121–126.

Victor Brodiansky. (2006). Sadi Carnot 1796–1832: Réflexions sur sa vie et la portée de son oeuvre. Presses Universitairesde Perpignan, 240.

Jacques Grivenald. (1975). La revolution carnotienne. Thermodynamique, economie et ideologie. Revue europeunne de sciences, 36, 39–79.

Mer, V. C. (1954). Some current misin trerpresantations of N. L. Sadi Carnot s memoir and cycle. American Journal of Physics, 1, 22.

Clausius, R. (1867). Abhandlungen über die mechanische Wärmtheorie. Abtheilung II. Braunschweig: Druck und Verlag Friedrich Vieweg und Sohn, 351.