Scientific Works

ISSN-print: 2073-8730
ISSN-online:
ISO: 26324:2012
Архiви

КОМБІНОВАНИЙ МЕТОД ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ МІКРОБІАЛЬНОЇ БІОМАСИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А.І. Капустян
Н.К. Черно

Анотація

Розглянуто можливість отримання біологічно активних складових пептидогліканів клітинних стінок Lactobacillus acidophilus K 3111шляхом послідовної обробки біомаси ультразвуком та папаїном. Біомасу піддавали обробці ультразвуком з робочою частотою 25, 35 та 40 кГц протягом 60…900 с. Зазначено, що раціональною є обробка суспензії Lactobacillus acidophilus K 3111 ультразвуком за частоти 35 кГц протягом 600 с. Дезінтеграцію клітин молочнокислих бактерій підтверджено результатами світлової мікроскопії. Дезінтеграт, отриманий в результаті ультразвукової обробки, піддавали ферментолізу папаїном із активністю 10 Од/мг при варіюванні співвідношення фермент : субстрат у діапазоні від 1:50 до 1:300 та тривалості інкубації реакційної суміші — 10…300 хв. Результати ферментолізу показали, що обробка папаїном забезпечує більш ефективне накопичення цільових низькомолекулярних продуктів деструкції у ферментолізаті, порівняно з дезінтегратами, які не піддавали ферментативній обробці. Так, у дезінтеграті, отриманому лише обробкою ультразвуком, кількість низькомолекулярних пептидів у реакційному середовищі сягає 0,03 мг/см3, а у дезінтеграті, отриманому із застосуванням комбінації ультразвуку та ферментолізу — 7,54 мг/см3. У той же час, ферментоліз біомаси, без попередньої ультразвукової обробки приводить до накопичення низькомолекулярних пептидів у реакційному середовищі у кількості 3,23 мг/см3. Таким чином, комбінування ультразвукової та ферментативної обробки забезпечує найбільш ефективну деструкцію біомаси Lactobacillus acidophilus K 3111, у результаті якої в реакційному середовищі накопичуються цільові низькомолекулярні продукти.
Ключові слова:
біомаса, Lactobacillus acidophilus K 3111, дезінтеграція, пептидоглікан, низькомолекулярні пептиди, імунотропні властивості

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Капустян, А., & Черно, Н. (2018). КОМБІНОВАНИЙ МЕТОД ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ МІКРОБІАЛЬНОЇ БІОМАСИ. Scientific Works, 81(2). https://doi.org/10.15673/swonaft.v81i2.897
Розділ
Статьи

Посилання

1. Chapot—Chartier M.—P., Kulakauskas S. Cell wall structure and function in lactic acid bacteria // Microbial Cell Factories. 2014. 13(Suppl 1):S9. P.1—23. DOI: 10.1186/1475—2859—13—S1—S9

2. Капустян А. И, Черно Н. К. Перспективы использования биологически активных бактериальных гидроли-затов для нутритивной поддержки населения с растройствами иммунной системы // Пищевая наука и тех-нология. 2015. № 2(31). С. 18—25. DOI: 10.15673/2073—8684.31/2015.44263

3. Cherno N., Kapustyan A. Immunological properties of the bacterial origin compounds // Food science and technology. 2016. 10(3). P. 19—28. DOI: http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i3.175

4. Moreira O. L., Zamboni S. D. NOD 1 and NOD 2 Signaling in Infection and Inflammation // Front Immunol. 2012. № 3. P. 328. DOI:10.3389/fimmu.2012.00328

5. Kawai T., Akira S. The role of pattern—recognition receptors in innate immunity: Update on Toll—like receptors // Nat. Immunol. 2010. V. 11. P. 373—384. DOI:10.1038/ni.1863

6. Kitamura D. How the Immune System Recognizes Self and Nonself. Immunoreceptors and Their Signaling // Dordresht, the Netherlands: Springer. 2008. 251 p. DOI:10.1007/978—4—431—73884—8

7. Глушанова, Н. А. Биологические свойства лактобацилл // Бюллетень сибирской медицины. 2003. №4. C. 50—58.

8. Шапхаев Э. Г., Цыренов В. Ж., Чебунина Е. И. Дезинтеграция клеток в биотехнологии: учебное пособие. ВСГТУ. Удан—Удэ 2015. 96 с.

9. Гаврилин М. В., Сеньчукова Г. В., Сенченко С. П. Выбор оптимальных условий получения гидролизатов молочнокислых бактерий термокислотным способом // Хим.—фарм. журн. 2007. Т. 41, № 2. С. 54—56.

10. Изучение состава препарата, полученного на основе гидролизата молочнокислых бактерий / Сенченко С. П. и др. // Хим.—фармац. журн. Т. 39. № 3. 2005. С. 51—53.

11. Гаранян Г. С., Ханферян Р. А., Оганесян Э. Т. Химическое обоснований и биологическое исследование ги-дролизата на основе культур молочнокислых бактерий // Хим.—фармац. журн. Т. 44, № 8. 2010. С. 46—49.

12. Овсянникова Л. В., Комарова Е. Л. Сравнительная характеристика протеолитических ферментов растительного происхождения — папаина и бромелайна // БАД. 2012. № 7 (74). С. 3.

13. Закономерности гидролиза сывороточных белков экзо— и эндопротеазами / Головач Т.Н. и др. // Труды БГУ. Биохимия. 2008. Т. 3(1). С. 1—15.

14. Якубке Х.—Д., Ешкайд Х. Аминокислоты, пептиды, белки: Пер. с нем. М.: Мир, 1985. 456 с

15. Биохимия белков: практикум для студентов биол. фак. спец. 1—31 01 01 «Биология» / Семак И. В. и др. Минск: БГУ 2007. 49 с.

16. Ливинская Е. П. Коваленко Н. К., Гармашева И. Л. Дезинтеграция лактобацилл и энтерококков для получе-ния фрагментов клеточных стенок // Мікробіологічний журнал. 2011. Т. 73. № 3. С. 26—32.